DESIGNED BY MIXWEBTEMPLATES

Додавати статті та рекламні матеріали можуть тільки зареєстровані користувачі

Для реєстрації натисніть ТУТ

Здесь можно купить рыболовные катушки

Патріотична зустріч

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Олена ПАНОВА,

жителька с. Березова Балка.

_________________________

9 грудня цього року у Березовобалківській школі відбулася зустріч з  членами всеукраїнського об’єднання воїнів-афганців та десантників «Ніхто, крім нас».

Мета зустрічі – патріотичне виховання молоді в час зовнішньої агресії, зустріч та знайомство з жителями села, які допомагають українській армії.

Зустріч словами Ліни Костенко розпочала Лариса Павлівна ………, керівник волонтерського руху з Первомайська.

«Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати

Зробити щось, лишити по собі».

Першочергове питання, яке хвилює всіх, це питання війни і миру, питання допомоги нашим хлопцям там, на передовій. Це навіть не першочергове, це головне питання. – підкреслила Лариса Павлівна.

Вона розповіла, як саме організація почала свою волонтерську діяльність.

«Рівно 9 місяців назад через м. Первомайськ йшла колона в напрямку  Криму, на полігон «Широкий лан». Проїзжджаючи містом, один з автомобілів зламався.  Наш волонтер Олександр, побачивши це, разом із іншими людьми допоміг його відремонтувати. Під час ремонту хлопці обмінялися  з військовими телефонами. Олександр буквально «загорівся» ідеєю допомогти нашим військовим, і вже через кілька днів на «Широкий лан» була надіслана перша посилка з допомогою».

Після тренувань на полігоні, військову частину, вже знайому первомайським волонтерам, перевели на кордон з Кримом, а пізніше у Слов’янськ. Але , де б не перебувала військова частина, вона постійно отримує допомогу від волонтерів.

Пізніше кількість військових частин, яким допомагають волонтери, значно збільшилася. Розширилася і географія волонтерської діяльності. Окрім Первомайського району, організація збирає допомогу у  нас, в цьому їм сприяють і наші вільшанські волонтери.

Волонтери направляють допомогу військовим без посередників,  прямо на блокпости та  місця дислокації, в найгарячіші точки. Допомагають батальйонам «Айдар», «Фенікс», 79-тій та 95-тій аеромобільним бригадам, 26-й, 28-й артилерійським бригадам, усім  військовим частинам, де воюють наші хлопці. Ми знаємо всіх поіменно, хто і де служить, хто поранений, у кого залишилися дружина і діти.

Учасник волонтерської організації Олексанр виконав душевну пісню, в якій були слова: «Як хочеться повернутися додому, залишитися живим; мамо, помолися за мене, я повернуся нескоро».

Учасники  зустрічі  подивилися фільм про події на передовій, починаючи з Криму і закінчуючи сходом України.

«Моліться, люди України, за тих, хто на передовій,

Моліться за чужого сина, щоб вас колись потішив свій.

Ті хлопці нам не є чужими, бо нашу волю бережуть.

Вони не знають, чи живими до матерів своїх прийдуть…»

Лариса Павлівна також сказала: «Низько кланяємося усім матерям, які народили і виховали таких стійких і мужніх воїнів. Христових воїнів, я би так їх назвала. Тільки наша українська земля може виростити і виплекати таких сильних синів. Ваша березовобалківська земля  має свого героя, що загинув, віддав своє життя за нас з вами, за своїх дітей, за свою батьківщину. Хто б міг уявити, що в 21 столітті станеться така біда, така жорстока війна; що українські матері будуть оплакувати своїх синів,  що гинутимуть наші золоті діти.

Пам’ятайте, якою ціною нам дістається кожен мирний день   – ціною життя людей, що знаходяться на передовій.»

А закінчила вона свій виступ такими словами:

«Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.» 

Слова Лариси Павлівни торкалися струн душі кожного  у шкільній залі – малого і дорослого, жителів села, вчителів і учнів.

Хлопці – ветерани війни в Афганістані, у формі, з медалями на грудях,  атмосфера зустрічі  справили на учнів велике враження. Дехто  не міг стримати сліз. По закінченні зустрічі діти підходили до вчителів, класних керівників, ділилися  своїми ідеями, як допомогти армії.

Нашим волонтерам, жителям села Березова Балка, усім небайдужим до того, що відбувається у нас в державі, небайдужим до майбутнього України гості  привезли привіт і велику подяку від воїнів з передової. Бо вже  і наші посилки доходять до них..

Перед присутніми виступив сільський голова с. Березова Балка, який розповів про волонтерську діяльність сільської ради: заготівлю продуктів, квашення капусти, виготовлення пічок з газових балонів , випікання домашнього печива, виготовлення готових сухих борщових наборів та іншу допомогу, яку надавали і надають мешканці Березової Балки та навколишніх сіл. Продуктові набори, сало, сушені овочі наші волонтери герметично пакують, що значно збільшує тривалість зберігання продуктів.

Учасники  зустрічі вшанували хвилиною мовчання свого земляка Олександра Іщенка та всіх, хто загинув на сході України.

Додати коментар


Захисний код
Оновити