DESIGNED BY MIXWEBTEMPLATES

Додавати статті та рекламні матеріали можуть тільки зареєстровані користувачі

Для реєстрації натисніть ТУТ

Всё для рыбака. Сигнализатор поклевки и другие рыболовные принадлежности.

Ірина Дубиківська відкрила на Кіровоградщині сервісний центр «Open Space»

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Ірина Дубиківська відкрила на Кіровоградщині сервісний центр «Open Space» У Малій Висці урочисто відкрили сервісний центр «Open Space», ключовим завданням якого є надання громадянам швидких і доступних послуг у сфері державної реєстрації. Символічну червону стрічку мали честь перерізати начальник Управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Ірина Дубиківська і керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул. «Звернувшись до центру з надання послуг «Open Space», громадяни зможуть швидко й без зайвої витрати часу отримати низку послуг, які стосуються сфери державної реєстрації. Робота в офісі побудована за європейським зразком, а тому подача заяв або видача документів триватиме максимум півгодини», – розповів про переваги сервісу керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул. Зі свого боку Ірина Дубиківська відзначила, що в офісі «Open Space» за пришвидшеною процедурою можна буде отримати низку послуг. Зокрема йдеться про подачу заяв на зміну імені або державну реєстрацію шлюбу, отримання повторних свідоцтв і витягів із державного реєстру, а також проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами. «Сервісний центр «Open Space» діє у приміщенні щойно відремонтованого Маловисківського районного відділу ДРАЦС, що знаходиться за адресою вулиця Містечкова, 40. Упродовж року плануємо відкрити ще два офіси - в Олександрії та Олександрівці», – окреслив плани на найближче майбутнє Вадим Гуцул. Нагадаємо: наприкінці червня 2018 року у Кропивницькому відкрили перший офіс «Open Space». На той момент Кіровоградщина стала четвертим регіоном в Україні, де громадяни змогли зокрема зареєструвати народження дитини, подати заяву на шлюб або розлучення за спрощеною процедурою.

Мешканці Кіровоградщини через борги перед дітьми позбулися земельних ділянок

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Мешканці Кіровоградщини через борги перед дітьми позбулися земельних ділянок З початку року на Кіровоградщині на відкриті торги було виставлено 34 земельні ділянки, з них 14 успішно реалізували. Колишні власники позбулися права на них у зв’язку з багатотисячними боргами. Оскільки не змогли погасити їх самостійно, довелось попрощатися з майном. Про це повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул. «Упродовж кількох місяців левова частка земельних ділянок була реалізована через борги з аліментів. Зокрема в західній частині Кіровоградщини після примусової реалізації майна понад 78 тисяч гривень від свого недобросовісного тата отримала 10-річна донька Ганна з Голованівського району. Чоловік не надавав своїй колишній родині фінансової підтримки впродовж 12-ти років. Аналогічна ситуація склалася і в Гайворонському районі. Там місцевий мешканець також позбувся землі, яку успішно купили на торгах. Завдяки цьому його донька Анастасія отримала більше 54 тисяч гривень аліментів», – розповів посадовець. Згідно офіційних даних, реалізація відбувалася також і в зв’язку з банківськими боргами. Загалом із початку року шляхом проведення відкритих торгів земельних ділянок виручили майже 690 тисяч гривень. «У травні також відбудуться торги з реалізації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а також будівництва чи обслуговування житлового будинку. Розташовуються вони в Кіровоградському, Олександрійському та Маловисківському районах», – резюмував Вадим Гуцул.

Консультує Міністр юстиції: як працівникам захищати свої права

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Консультує Міністр юстиції: як працівникам захищати свої права Офіційне працевлаштування працівника – гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця. Що розуміється під нелегальним працевлаштуванням? Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору? Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі: • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; • виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за: • незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; • інше грубе порушення законодавства про працю. Такі дії караються: • штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн; • або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; • або виправними роботами на строк до 2-х років. Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників? У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається: • штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн); • або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років; • або виправними роботами на строк до 2-х років; • або арештом на строк до 6-ти місяців. Куди можна звернутись за захистом своїх прав? У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись до: • Територіального органу Державної служби України з питань праці • Суду Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки. Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу. У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Консультує Міністр юстиції: як захистити свою земельну ділянку від захоплення? Що таке самовільне зайняття земельної ділянки?

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Консультує Міністр юстиції: як захистити свою земельну ділянку від захоплення? Що таке самовільне зайняття земельної ділянки? Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ? Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій. Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок – це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями. Як запобігти подвійній реєстрації ? Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію. Як захистити своє право? Законодавство передбачає два шляхи захисту – у досудовому та судовому порядку. Досудовий порядок передбачає звернення до: • правоохоронних органів; • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України; • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області; • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій; Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Які скарги розглядає Комісія? Мін’юст розглядає скарги: • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції). Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг: • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду; • коли наявний судовий спір; • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду. • Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту? Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626 Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається! Які строки звернення до Комісії? • 60 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації; • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту. Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав. Які строки розгляду? Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги. Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу. Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду. Коли може бути відмовлено у розгляді скарги? Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою є недотримання встановлених законом вимог до оформлення скарги. Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту? Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register. Як захистити своє право через суд? Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. До якого суду звертатись? • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин. • всі інші випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки? Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок. Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 850 грн на посадових осіб від 340 до 1700 грн Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом на строк до 6 місяців Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається: обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: позбавленням волі на строк від 1 до 3 років Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Консультує Міністр юстиції: чи мають право на аліменти повнолітні діти?

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Консультує Міністр юстиції: чи мають право на аліменти повнолітні діти?   Хто має право на утримання? Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.   Яким чином стягуються кошти на утримання? Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку. Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку:   Перший: батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.  Другий: один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.   Хто може звернутись до суду? До суду можуть звернутися той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка або син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.   Які документи необхідні? До суду подається, зокрема: ·         позовна заява; ·         копія паспорта (позивача та дитини); ·         копія свідоцтва або рішення суду про розірвання шлюбу; ·         копія свідоцтва про народження дитини; ·         довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні; ·         довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)   При звернені до суду із позовом про стягнення аліментів, позивач звільняється від сплати судового збору.     Яким може бути розмір аліментів? Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням: ·         стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів; ·         наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ·         інших обставин, що мають істотне значення. Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.   Чи можна змінити розмір аліментів? Так, згодом розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду. Це залежить від зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я позивача або відповідача.   Коли припиняється право на утримання? Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку, дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.   Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів? При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.   Принагідно хочу нагадати, що завдяки ініціативі Міністерства юстиції України було прийнято пакети законів #ЧужихДітейНеБуває, якими передбачено ряд обмежувальних заходів та фінансових санкцій, які застосовуються до «горе» батьків.   Згідно з ними, якщо особа заборгувала аліменти дитині понад 4 місяці (понад 3 місяці у разі, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю), державний або приватний виконавець виносить постанову про застосування обмеження до боржника щодо виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Разом з цим, особа включається до «ганебного» списку Єдиного реєстру боржників. Далі, якщо заборгованість по сплаті аліментів складає понад 1 рік, боржнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 20 до 50 % від суми заборгованості.   Окремо Мін’юст співпрацює з Державною службою з питань праці та Державною службою зайнятості задля влаштування безробітних,стосовно яких відкрите виконавче впровадження по стягненню аліментів. Результат співпраці – майже 500 працевлаштованих боржників. Таким чином, боржникимають можливість добровільно сплачувати кошти на утримання своїх дітей.   Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.